Програма "20/20" — газ останнього шансу

27 травня 2016

У травні державна компанія "Укргазвидобування" презентувала Кабміну програму "20/20" — проект збільшення видобутку природного газу до 2020 р. з нинішніх 14,5 млрд кубометрів до 20 млрд. Офіційно заявлена мета — "не просто втримувати падіння видобутку, а наростити його обсяги".

Про цю амбіційну як на сьогодні програму заявили торік, і на різних форумах було презентовано кілька її варіантів. Іноді доходило до смішного, коли впродовж тижня анонсувалися доповіді на ту саму тему голови правління "Нафтогазу України" (у структуру якого входить найбільша державна газодобувна компанія) Андрія Коболєва та голови правління ПАТ "Укргазвидобування" Олега Прохоренка, де в структурі видобутку збігалися тільки поточний і кінцевий обсяги видобутку газу.

Про "дешевий газ" і нарощування видобутку

Існуючі родовища, в основному ще радянського періоду розвідки та початку видобутку, дають досить дешевий газ. Його операційна собівартість — близько 12–15 дол. за тисячу кубометрів. Про цю дешевизну багато хто з надривом каже, а багато хто й пам'ятає, як класно на різниці цін видобутку та реалізації крутилися (та й крутяться) нехитрі, але прибуткові схеми.

І все б нічого, але запаси в цих родовищах вичерпано приблизно на три чверті, і природне падіння видобутку становить до мільярда кубометрів на рік. Щоб просто залишатися на місці, тепер потрібно докладати чималих зусиль.

Нарощувати видобуток ще складніше. До того ж за останні роки сильно занедбали геологорозвідку та розвідувальне буріння. Наявний у розпорядженні "Укргазвидобування" парк бурових верстатів (76 штук), з одного боку, навіть надлишковий. Виходить, що одна установка не розбурює за рік навіть однієї свердловини. Але з іншого — він сильно застарів і зношений, потребує як модернізації, так і купівлі нових установок.

Навколо "Укргазвидобування" десятиліттями пишно цвіли "розпилінг і відкотинг", хоча до розмірів славної "Укрнафти" все-таки не дійшло. Торік у компанії змінилося керівництво, і почали наводити лад у фінансових потоках, чим викликали хвилювання багатьох людей (у тому числі в парламенті), яких становище, що склалося, повністю влаштовувало.

У самому видобутку поки що реально хвалитися нічим — застій. Відхилення на рівні статистичної помилки. Навіть у новій версії презентації прогноз видобутку на наступний рік знижено з 15,3 до 15,0 млрд кубометрів. Утім, на тлі показників поточного року це вже зростання в півмільярда кубометрів.

Про гідророзрив пластів

Домогтися відчутного нарощування видобутку можна, лише розпочавши застосовувати нові технології. І насамперед це гідророзрив пласту (ГРП), на який нині дивляться, як на паличку-стукалочку, не тільки в "Укргазвидобуванні", а й у приватних компаніях. Процес гідророзриву полягає в закачуванні в пласт під великим тиском води з піском для утворення тріщин, які вивільняють газ.

У травні "Укргазвидобування" оголосило тендер на закупівлю послуг із проведення 100 операцій гідророзриву пласту на 2016–2017 рр. (Для порівняння: за попередні п'ять років у компанії було проведено аж 15 гідророзривів.)

Кінцевий термін подачі пропозицій — 3 червня 2016 р. — за замовчуванням передбачає, що основну частину підготовчої роботи вже виконано. Власне кажучи, це видно з повідомлення "Укргазвидобування", в якому йдеться про проведення попередніх переговорів із потенційними підрядниками. І обіцянок, що "рвати" доведеться добре розвідані майданчики. І що 11 компаній із числа лідерів світового нафтосервісного бізнесу пообіцяли взяти участь у тендері.

Та найцікавіше в заяві інше — ГРП пропонують проводити на свердловинах родовищ щільних колекторів. Прогнозують, що це призведе до численних наслідків. Найближче — на просторах Полтавської та Харківської областей кури перестануть нестися, а висохлими полями почнуть бігати двоголові телята. Точніше, про це багато та з надривом передадуть і напишуть "добре поінформовані та високопрофесійні" джерела в Кремлі.

Що саме так усе й висвітлять, припустити неважко — саме це вже писали про плани видобутку газу ущільнених порід у Донецькій області компанією Shell, яка також планувала проведення ГРП. А для більшої переконливості додавали, що населення взагалі відселять...

Іронія полягала в тому, що в той самий час у Донбасі реально здійснювали гідророзриви. Але вони були правильні, "духовноскрепні" та екології не погіршували. Просто це була російська частина Донбасу, хоча пласти були біля самого кордону, на Марковському родовищі (третина якого взагалі розташована на українській території).

Ось як буденно (саме в період боїв за Слов'янськ) писала газета самого РАТ "Газпром": "Прикордонний видобуток… Від крайньої свердловини до кордону з Україною — рукою подати, близько 200 м через річку Сіверський Донець... Щоб підвищити обсяги видобутої сировини, з 2010 р. на Марковці (Марковському родовищі. — Ред.) застосовують технології інтенсифікації притоку газу зі свердловин методом гідророзриву пласту.

У цьому (2014) році ми разом із підрядниками провели ГРП на двох свердловинах у березні та травні. Результати позитивні, і можна констатувати чотири- і семиразове збільшення обсягів видобутку газу по цих двох об'єктах... Дорогою назад із промислу зустрічаємо на дорозі пасіку. Вона стоїть поруч зі свердловинами. Ми фіксуємо на фотоапарат цей незвичайний факт — з екологією тут усе гаразд. Обіцяємо приїхати восени, щоб назбирати цілий кошик білих грибів і ще раз розповісти про доброзичливих людей, справжніх майстрів своєї справи, які трудяться на найвіддаленішому форпості видобутку південного регіону". Загалом у наявності правильні бджоли та ніяких двоголових телят.

Якщо серйозно, то наші північні сусіди ведуть запеклу та небезуспішну боротьбу проти застосування гідророзриву для видобутку газу в Європі в цілому, а в Східній — особливо. Потенційне зростання видобутку газу в країнах цього регіону — прямий збиток "Газпрому".

А от видобуток нафти з допомогою ГРП не "кошмарять" узагалі. Причина в тому, що в самій Росії щороку здійснюються тисячі гідророзривів і саме на нафті. Цим займаються практично всі великі компанії, у тому числі "Газпром". Його плани на 2015 р. включали "збільшення обсягів горизонтального буріння... до 334 свердловин, у т.ч. високотехнологічних свердловин із завершеним багатостадійним гідророзривом — до 238 одиниць".

До речі, ГРП здійснюють і в дружній Росії Сербії (близько 500 на рік). Причому основний оператор, природно, сам " Газпром". Як там, на Балканах, з мутантами, невідомо, але мед у Сербії непоганий. Якщо серйозно, то гідророзрив пласту — реально складний процес, який потребує жорсткого контролю для дотримання екологічної безпеки. Власне, поки що від ГРП буде досить помірна віддача — на 90 свердловинах очікують притік у чверть мільярда кубометрів. До 2020 р. збираються вийти на рівень до 170 гідророзривів на рік (за чотири роки — близько 300). Очікується, що за чотири наступні роки це дасть "Укргазвидобуванню" 6,7 млрд кубометрів свого газу.

Про нюанси та шанси реалізації програми "20/20"

Оскільки в нас не Росія з її "телекерованою демократією", то знадобиться тісна взаємодія з місцевими громадами. Сказати, що всі це розуміють, складно. У програмі "20/20" передбачено оплату за нові ділянки, тобто плату регіональній владі за нові майданчики, у сумі аж 96 млн грн. Це йде по розряду — навіть не смішно... Реально треба на кілька порядків більше. І в Кабміні, і в парламенті повинні розуміти, якщо місцеві громади не одержать 5%, а краще 10% ренти, то всі програми — це просто аркуші паперу, які можна повісити над умивальником.

Не може громада, на території якої видобувають енергоресурси, нічого не одержувати натомість, та ще й мати при цьому газ для споживання за цінами європейського хабу при українських зарплатах і вщент розбитих дорогах. Хоч би що з цього приводу думали у затишних кабінетах Мінфіну. Або ці дороги перекриватимуть барикадами, благо, охочих розгойдати ситуацію вистачає. У Москві чимало прекрасних піарників, і з грошима на ці цілі все нормально. Отже, Україні бажано питання відносин із місцевими громадами вирішити швидко. Благо, законопроекти (під одним із них є навіть підпис нинішнього міністра енергетики) в парламенті є.

Гідророзрив суворо обов'язковий для видобутку газу щільних піщаників. Цей тип родовищ у нас не розроблявся, і вагання на тему, скільки та з яким темпом можна видобути такого газу, видні були і в проектах. Так, у березневій презентації "Нафтогазу" у планах видобутку газу до та у 2020 р. спочатку фігурувала цифра річного видобутку 3,3 млрд кубометрів. Нині її підкоригували до 2,9 млрд.

Поки йдеться про сім кущів по десятку свердловин у кожному на чотирьох родовищах (у тому числі й на глибоких пластах Шебелинки). Такий газ буде не дуже дешевим — у районі 160–170 дол. за тисячу кубометрів.

Щоб не потонути в деталях (цифрах), про перспективи збільшення газовидобутку можна сказати от що. До 2020 р. на нові родовища хочуть витратити 84,5 млрд грн, що дасть сумарно приріст річного видобутку в 10 млрд кубометрів газу та 26 млрд накопиченого видобутку.

А старі родовища, одержавши в п'ять разів менше (17,1 млрд грн), дадуть за чотири роки 57 млрд кубометрів, тобто більш як удвічі більше. Дешево та відносно багато. Проблема в тім, що запаси старих родовищ уже закінчуються. А нові родовища — це зовсім інші витрати та нові ціни. Дива тут, на жаль, не буде. Понад те, для планованого обсягу видобутку газу потрібно збільшити запаси приблизно на 150 млрд кубометрів (в основному в Полтавській області).

За останні чотири роки при видобутку близько 45 млрд кубометрів змогли приростити запаси тільки на 27 млрд. Доведеться повністю змінювати структуру розвідки, застосовувати нові методи й технології, різко збільшувати обсяг буріння. І, повторимося, необхідно враховувати інтереси регіонів.

У програмі збільшення видобутку газу тактовно обходять чимало питань, наприклад, які стосуються договорів спільної діяльності (СД). У рамках СД нині експлуатується близько 210 не найгірших свердловин, що дає 1,3 млрд кубометрів видобутку на рік. Мовчки передбачається, що за кілька років питання вирішать, але в найближчі два роки СД — це реальний фактор. Те саме заплановане будівництво дотискних компресорних станцій (ДКС) — це правильно, тому що нині до 40% газу "Укргазвидобування" проходить через ДКС спільних підприємств, тобто залежить від їхньої сумлінної роботи. І таких запитань чимало.

Ще один момент. Програма "20/20" дорога, як і державна видобувна компанія. Отже, можна очікувати, що охочих погрітися навколо неї буде предосить. Очікувана виручка "Укргазвидобування" в 2016 р. при нових цінах — до 63 млрд грн, з яких 36 млрд підуть до бюджету. Проте і залишок — ого-го!

"Укргазвидобування" нині, із залученням ручних і напівручних депутатів, "кошмарять" за 2 млн дол., які не дали забрати на офшорку. Величезний "Енергоатом" місяцями намагаються паралізувати за 127 млн грн. Причому вся правоохоронна система держави дружно умила руки (це в найкращому разі). А в "Укргазвидобуванні" ціна питання в сотню(!) разів більша. І це в країні, де термін "любі друзі" благополучно пережив і перший Майдан, і "донецьких", і другий Майдан. Де чверть сторіччя вчили красти, ой, вибачте, освоювати ресурси...

Із двоголовими телятами в нас напряг, а от любителів збирати нектар стільки, що можемо налагодити їхній експорт. Тож нудним процес реалізації програми "20/20" не буде. А якщо її запорють, а гроші розкрадуть, то буде навіть весело. Тільки не нам. "Бджолярі" через "поребрик" точно не горюватимуть.

Теги: гідророзрив, Укргазвидобування

← до списку новин

Знайти подію